Ефіопія Іргачеффе

Ефіопія — батьківщина кави: саме тут росте дикорослий Coffea arabica, від якого пішли всі сучасні сорти. Іргачеффе — невелика зона в регіоні Гедео на півдні країни, і її назва давно стала синонімом певного смаку: квіткового, цитрусового, з чайною прозорістю в тілі.

Кава тут росте на висоті 1900–2100 метрів у дрібних фермерських господарствах, часто просто у дворах, серед іншої рослинності. Урожай зносять до спільної станції обробки — саме кооператив, а не окрема ферма, і вказують на пачці.

Після збору з ягоди знімають м’якоть, зерно ферментують у воді 24–48 годин і промивають. Мита обробка прибирає з чашки все «фруктове бродіння» і залишає саме зерно — тому кислотність виходить прозорою, а не варенною.

Це найточніший спосіб почути терруар: у митій каві не залишається нічого, що можна списати на обробку.

Аромат — жасмин і цитрусова цедра. У чашці: чорна смородина, лайм, у фініші — нота чорного чаю з бергамотом. Тіло легке, майже чайне; солодкість медова.

Кислотність висока — це не дефект, а характеристика сорту. Якщо кисла кава здається вам недоліком, беріть Бразилію Сантос: там усе навпаки.

• V60 або воронка: 15 г на 250 мл, вода 93 °C, помел середній, 2:30–3:00. Найкращий спосіб для цього лоту.
• Аеропрес: 15 г на 220 мл, 90 °C, інверсія, 2 хвилини.
• Френч-прес: 16 г на 250 мл, 4 хвилини — тіло вийде щільнішим, кислотність м’якшою.
• Еспресо: можливо, але складно: світле обсмаження вимагає тонкого помелу й дає різку кислотність.

Кава розкривається на 3–10 день після обсмаження й тримає форму близько місяця. Пачка з клапаном дегазації: не відкривайте її частіше, ніж раз на день, і не пересипайте в прозору банку на підвіконні.